Дозволити собі вразливість ⠀ і не з‘їсти себе за це. ⠀ Звинувачування себе, постійне порівняння з іншими, аутоагресія - це замкнуте коло болю, а не стимулювання розвитку. Бачу на власному досвіді - накошмарити собі щастя не вийде. ⠀ Сила - в здатності витримувати реальність і себе реального. Справжнього. Не всемогутнього, не ідеалістично вихолощеного. ⠀ Коли втомився, розгублений, невпевнений, коли тобі нервово, страшно, самотньо, або боляче - побачити свою вразливість, піти в неї, відчути і прийняти. Спитати себе - як я можу допомогти собі в цьому стані? ⠀ p.s. В цьому році я нарешті побачила, що я робила з собою всі попередні роки і чому почувалась кепсько. Чим більше пірнаю в тему аутоагресії, тим більше відчуваю сильне бажання обійняти всіх тих, хто як і я, страждав чи продовжує страждати від виснажливої жорстокої війни всередині. Обіймаю, ми впораємось ❤️