А життя йде... ...мене все частіше таргетують пости з Хелоуіном, у декого вже згадки про різдвяні вбрання міст... дивлюся, надихаюся, трішки плачу, бо не виходить на це все дивитись без скрегіту у душі. У Києві все тихо 🙏 розслабляє, доки не дивишся новини. Скоро знову до рідного, там взагалі життя йде інакше, час йде інакше, думки йдуть інакші... але все йде, не дивлячись на обстріли 24/7. Люди живуть, точніше намагаються жити... головне, щоб були живими 🙏 Занадто багато слова «життя» у всіх його частинах мови та всіх відмінках, але це в сьогоднішньому випадку не тавтологія, це мантра. Нелегка нам випала доля - жити за історичних часів... та треба прожити із честю та по совісті, щоб коли про все напишуть у підручниках історії спокійно дивитись у очі онуків, які будуть із завмиранням серця питати - «а що робив ти?» 🤎