Жовтнева колисанка Сутінковий сірий котик, оксамитовий на дотик випліта на срібних спицях шалики і рукавиці – і тепленькі, і кошлаті, як осінні сни, строкаті. Там виблискують рум'яно стиглі яблука останні, між ниток плететься вправно вітерець з осінніх плавнів, жовте листя прямо з лісу і скісних дощів завіса. В'ються в прядиві ворсинки, павутинки і пір'їнки, зібране із лану сіно, стиглі ягоди шипшини, і тривожна ніч осіння. І дзвенять тихенько спиці: в жовтні так чудово спиться... Привіт з 2010