Я більш за все чекав і боявся одночасно цього дня. Для мене завжди був важливий мій день народження, я з розмахом любив відзначати це свято в оточенні близьких та знайомих людей, з яких складалася моя особистість. Кожного року, мої тематичні вечірки відвідували яскраві та знакові люди. Я пишався і надихався своїм оточенням. Можливо, заради цього і треба жити, аби наповнювати свою скарбничку кращими людьми. Цей черговий день народження буде іншим. Я знаходжуся далеко від всіх своїх друзів та знайомих, там де мене ніхто не знає. Цей день пройде без дрес-коду, без мого костюму, який я завжди готував заздалегідь та без гучної вечірки. Вперше, в цей день, я відчуваю не радість, а сум, бо життя змінилося, без моєї волі, а я до цього так і не звик.