«Найстрашніше діставати з-під завалів бездиханні тіла. Дід, який не встиг перебігти між хатою і сараєм, або подружня пара, що лягла спати і вже не прокинулась, бо в їхній дім поцілила ракета». Останні 17 років Олександр Коробєйніков працює рятувальником у Нікополі. Дужий і зазвичай усміхнений, зараз він випромінює тільки втому. Через обстріли росіян 80 відсотків населення вимушено залишило місто, але роботи від того не стало менше. Замість кількох викликів на тиждень нікопольські рятувальники мають нині кілька викликів на день. Герої без зброї! Які завжди поруч! ☝️🇺🇦 Це фото @danylo.pavlov з великого спецпроєкту @theukrainians про українських рятувальників.